ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД ТА ЛІТЕРАТУРНА КОМПАРАТИВІСТИКА

Анотація

У статті йдеться про роль художнього перкладу в колі компаративістських досліджень. Зауважується, що саме процес взаємодії художніх літератур є межею дотику порівняльного літературознавства та перекладознавства. Стверджується, що значний вплив на подальший розвиток теорії художнього перекладу та літературної компаративістики мало вчення про семіотику. Питання художнього перекладу як проблеми порівняльного літературознавства активно розглядаються також українськими вченими. Сьогодні українська компаративістика бачить переклад в світлі інтерпретативного бачення, як взаємодію світобачень митця і перекладача. В статті досліджується поняття культурного трансферу, яке поповнило парадигму міжкультурний діалог – художній переклад. Зауважується, що на відміну від художнього перекладу в культурному трансфері відхилення від оригіналу слід сприймати не як помилку, а як пристосування до нового контексту, при цьому зміщення функцій чи змісту нового елементу можна сприйняти як відкриття його нових функціональних можливостей. Зазначається, що спільним у порівняльному літературознавстві, де виявляються контактно-генетичні зв’язки, типологічні сходження, відмінності та впливи різних літератур, та теорії перекладу, де порівнюються текст-оригінал з текстом-перекладом, або різні переклади одного твору між собою, є порівняльний метод. Обгрунтовується теза про те, що переклад в компаративістиці – це не що інше, як діалектична єдність оригіналу та перекладного тексту, яка виявляється у взаємовпливі двох мовних картин світу, двох художніх систем, двох концепцій дійсності – авторів оригіналу та перекладу, а також в намаганні повністю передати естетичне враження, водночас зберігши всі стилістичні риси оригіналу.