КУЛЬТУРНИЙ ТРАНСФЕР – ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД – МІЖКУЛЬТУРНИЙ ДІАЛОГ

Анотація

У статті йдеться про культурний трансфер як нову компаративістичну методологію вивчення художнього перекладу як міжкультурного діалогу. Зауважено, що культурний трансфер спонукає побачити різнобічну взаємодію мов та культур, він є важливою складовою міжкультурного діалогу, створює нову якість взаємопроникності культур/літератур, а також корелює з розумінням літератури як діалогічного процесу текстотворення та текстосприйняття. Обґрунтовано, що діалог культур та літератур формує нові моделі їх об’єднання (зокрема через культурний трансфер), що враховують різноманітність художньо-естетичних традицій, і водночас виявляє потенціал розвитку національної ідентичності. Зазначено, що на відміну від художнього перекладу в культурному трансфері відхилення від оригіналу слід сприймати не як помилку, а як пристосування до нового контексту, при цьому зміщення функцій чи змісту нового елементу можна сприйняти як відкриття його нових функціональних можливостей. Проаналізовано роль посередника – перекладача, який здійснює культурне перенесення ідей-смислів в інший контекст сприйняття. Саме аналіз перекладачем чужої системи культури, яка найважче піддається відтворенню, стає важливою умовою культурного трансферу. Тому роль перекладачів у конструюванні культури сьогодні особливо значима, а досліджувати художній переклад – чи не найефективніший спосіб вивчення міжкультурної взаємодії. Доведено, що ціннісно-смислова невичерпність кореляцій «свого» і «чужого», розуміння іншого та незавершеність сприйняття себе через іншого актуалізують особливий тип компаративістського дослідження – міжкультурний/міжлітературний діалог, який відбувається крізь призму контекстуальності та інтертекстуальності, що повною мірою виявляється зокрема і в перекладі та культурному трансфері.