ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ КИТАЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ ФОНЕТИКИ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ЯК ІНОЗЕМНОЇ (З ДОСВІДУ РОБОТИ КАФЕДРИ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ)

Анотація

У статті висвітлено питання щодо особливостей навчання китайських студентів фонетики української мови як іноземної. Автор звертає увагу на тому, що опанування звукового складу української мови є надзвичайно важливим і складним питанням, обумовленим суттєвими розбіжностями типологічно далеких мов – китайської та української. Підкреслено фундаментальну роль фонетики під час вивчення української мови як іноземної у процесі опанування української мови як іноземної. Проведено ґрунтовний порівняльно-зіставний аналіз особливостей звукового складу української та китайської мови, виділено головні відмінності щодо вимови звуків, структури складу, наявності тонів, графічне змішування букв, відсутність шиплячих і дрижачих звуків, особливості приголосних за придихальністю/ непридихальністю, нерозрізнення приголосних за твердістю/м’якістю; дзвінкістю/глухістю тощо. Виявлено труднощі формування фонетичної компетенції китайських студентів та їх типові фонетичні помилки у вимові українських звуків. Визначено та описано систему вправ з фонетики, спрямованих на опанування звукового складу української мови, на покращення вимови, зменшення кількості фонетичних помилок. Автором виокремлено чотири групи вправ, кожна з яких є більш складною по відношенню до інших. Перша група завдань спрямована на формування навичок вимови українських звуків, які характеризуються мінімальним ступенем відмінності в артикуляції з китайськими звуками; до другої групи – вправи, мета яких полягає у диференціації близьких за артикуляцією приголосних звуків обох мов; третя група вправ стосується відпрацюванню тих звуків української мови, яких немає у китайській мові; остання група вправ спрямована на розпізнавання дзвінких і приголосних, твердих та м’яких звуків. Автором зазначено, що мета занять фонетичного курсу полягає в максимальному наближенні вимови китайських студентів до вимови носіїв мови.