ЛІНГВОМЕНТАЛЬНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЖІНОЧОГО ОБРАЗУ «УСПІШНА ЖІНКА» НА МАТЕРІАЛІ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ «ПРОФЕСІЯ» В УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

Анотація

Мета статті – відтворити лінгвоментальну модель жіночого образу успішної жінки на матеріалі лексико- семантичного поля «професія» в українській художній літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст. У результаті проведеного дослідження отримано такі висновки. Лінгвоментальна інтерпретація образів успішних жінок в українськомовній художній прозі кінця ХХ – початку ХХІ ст. перебуває на межі міждисциплінарного підходу, в якому авторська вербалізація актуалізується в контексті культурного, соціального та історичного розвитку українського народу на межі століть. Лінгвоментальний складник актуалізується в особливостях вербалізації певної ситуації, створюваної жінкою, не фрагменту буття, в якому вона бере участь або у відчутті, що вона (жінка) здатна викликати. У межах лексико-семантичного поля професія, наявний субконцепт «ділова жінка», що складається з кількох образів: «бізнес-леді», «дрібна торгівка», збірного образу «жіночі професії», що має кілька складників образу (перекладачка, бібліотекарка, секретарка, активістка, зоозахисниця, нетворкінгша, журналістка, начальниця, науковиця, творча особистість). Усі вони є частиною макроконцепту успішна жінка. Така психологічна дискретність має декілька переваг для створення образу успішної жінки у межах лексико-семантичного поля професія на онтологічному рівні. По-перше, вона є звичною, оскільки походить із актуальної суспільної культури українців, по-друге, вона зрозуміла, оскільки дискретне і динамічне є рухомим, а по-третє – дає змогу справжньої комбінаторики характерологічних одиниць і слугує технічною основою для створення усередненої моделі української жінки досліджуваного періоду, що називають «сучасною особистістю». Психологічною особливістю такої жінки є те, що вона є узагальненою сутністю кількох характерів, жінка, яка може бути усім і одразу. У суто аналітичному плані цей жіночий тип являє собою узагальненість накопичення, а не синтезу випадкових одночасностей.