Анотація
У статті проаналізовано лексичний склад та художні засоби, що стали основою для творення мовної картини світу у романі Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки». Значну групу лексики, яка стала маркером територіальної приналежності героїв, становлять діалектизми. Саме за великою кількістю діалектних слів у мовленні героїв читачі співвідносять їх з певними соціальними групами: Зазначено також, що значення переважної більшості діалектних слів зрозуміле з контексту, хоча в окремих випадках авторка використовує посторінкові зноски для пояснення їх значення (мольфарити, ґаздувати, закатрупити і т. ін.). Не меншою кількісно є лексична група побутовізмів, просторічних слів, які вкладено в уста героїв з різною метою: від характеристики персонажа до надання образу або конкретній ситуації ознак трагізму, для зіставлення чи порівняння життєвих ситуацій. З огляду на те, що події у творі відбуваються у західній частині України, то мовлення дійових осіб насичене лексикою релігійного спрямування (назви біблійних персонажів, станів і дій, пов’язаних із духовним життям вірян: Бог, Матір Божа, гріх, молитися тощо). Аналіз фактичного матеріалу свідчить, що чисельною групою художніх образів є ті, ключовим словом в яких виступає лексема очі. Це важлива психологічна деталь, яка допомагає авторці закцентувати на внутрішніх переживаннях героя, його почуттях, а також підсилити портретні особливості дійової особи. У статті наголошено, що тропеїстика має важливе значення не лише для ліричного, поетичного зображення, а й для творення прозових картин людських взаємовідносин, відображення життєвих перипетій, інколи трагедій. Важливу роль відіграють для для творення внутрішнього світу персонажів, їх портретної характеристики. Найактивнішими художніми засобами в аналізованому романі виявилися порівняння, різні за структурою і за типами. У тексті ми виявили порівняльні конструкції, утворені традиційно, за допомогою сполучників як, ніби, та безсполучниковим способом; класичні порівняння і порівняння-заперечення, порівняння-психологічний паралелізм Закцентовано, що активним засобом творення мовної картини світу виступають також метафори, зокрема персоніфікації, метафоричні епітети, парафрази. Загалом у роботі зазначено, що художній світ прози Марії Матіос достатньо багатий щодо наявності мовних засобів зображення.
Посилання
Гримашевич Г. Діалектна лексика у романі Марії Матіос «Мами». URL : https://eprints.zu.edu.ua/39416/1/
Гримашевич_Лінгвостилістика.pdf
Івашина О. О. Психологізм у творчості Марії Матіос: теоретичний та прикладний аспекти. Закарпатські філологічні студії. 2023. Вип. 29. Том 1. С. 269–274.
Котович В. В. Літературно-художні оніми в збірці поезій Марії Матіос «Жіночий аркан у саду нетерпіння». Рідне слово в етнокультурному вимірі. 2023. Вип. 8. С. 73–80.
Купрікова Г. В. Художня архітектоніка та жанрово-композиційні особливості роману Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки». Закарпатські філологічні студії. 2024. Вип. 35. С. 297–303.
Матіос М. Майже ніколи не навпаки. Сімейна сага в новелах ; вид. 2-е. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛАМА-ГА, 2023. 224 с.
Федурко М. Ю., Котович В. В. Фемінітиви як образотворчі засоби (на матеріалі збірки Марії Матіос «Жіночий аркан в саду нетерпіння»). Закарпатські філологічні студії. 2023. Вип. 32. Том 2. С. 230–235.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Array